Анотація
У роботі висвітлюється роль музично-виконавської інтерпретації у творчості виконавця. У статті розкриваються особливості виконавської діяльності
української оперної співачки Лариси Архипівни Руденко (1918 - 1981) та її ролі у розвитку українського вокального мистецтва другої половини ХХ
століття. Розглянуто інтерпретологічну концепцію мецо-сопранових оперних партій у творчості Л. Руденко. Проаналізовано окремі творчі надбання
виконавиці на прикладі її роботи над оперними партіями. Звернено увагу на особливості роботи Л. Руденко над жіночими образами: повноцінне
звучання голосу співачки гармонійно поєднувалося з детально розробленим сценічним малюнком ролі. Доведено значний вплив виконавської діяльності Л. Руденко на розвиток українського оперного мистецтва другої половини ХХ століття.
Посилання
Виготський, Л. С. (1987) Психологія мистецтва. Педагогіка, 345.
Грисенко, Л. (1978) Лариса Руденко. Музична Україна, 54.
Катрич, О. (2000) Стильові аспекти музично-виконавської інтерпретації. Київ: НМАУ.
Київське музикознавство. (1999). Проблеми музичної інтерпретації. Київ: Київ. держ. вищого муз. училища ім. Р. М. Глієра.
Кононенко, В. & Мар’яненко, М. (1963) Лариса Архипівна Руденко. Мистецтво, 35.
Лисенко, І. (1997) Словник співаків України. Рада, 354.
Падалка, Г. М. (2008) Педагогіка мистецтва: (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Освіта України, 274.
Тольба, В. (1986) Статті. Спогади. Музична Україна, 156.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Завантаження
| Переглядів: 47 | Завантажень: 53 |