ΛΌГOΣ.ONLINE (2020)
Педагогічні науки

РЕФЛЕКСИВНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ РЕФЛЕКСИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Ірина Калініна
Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет»
Про автора
Дата публікації травень 22, 2020
Ключові слова
  • рефлексивне навчання; рефлексивна діяльність; рефлексивні уміння; засоби навчання; система задач; рефлексивна задача.
Як цитувати
Калініна, І. (2020). РЕФЛЕКСИВНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ РЕФЛЕКСИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН. ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН. вилучено із https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/2921

Анотація

EOI 10.11232/2663-4139.09.20

В статті розглядається один з аспектів технології рефлексивного навчання, що націлене на формування рефлексивних умінь студентів. На основі аналізу поняття «рефлексивна» задача пропонується використання рефлексивних блоків задач. Такі блоки рефлексивних задач розглядаються як засіб рефлексивного навчання математики.

 
Переглядів: 7

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Про освіту (Закон України). №2145-VIII. (2017). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
  2. Слободчиков, В. И., Цукерман, Г. А. (1990). Генезис рефлексивного сознания в младшем школьном. Вопросы психологи, (3), 25-36.
  3. Анисимов, О.С. (1991). Методологическая культура педагогической деятельности и мышления. Москва: Экономика.
  4. Калініна, І.М. (2018). Створення рефлексивного середовища під час лекцій з вищої математики. Наука та освіта: ключові питання сучасності (с.28-33). 18 травня, 2018, Чернігів, Україна: «ЛОГОС».
  5. Бевз, В.Г. (2003). Засоби навчання історії математики. Дидактика математики: проблеми і дослідження, (20), 40-53.
  6. Котенко, В.В. (2000). Рефлексивные задачи как средство по-вышения обучаемости школьников в процессе изучения базового курса информатики (дис. ... канд. пед. наук). Омский государственній педагогический университет. Омск, Россия.
  7. Далингер, В.А. (2012). Рефлексивные задачи как средство, обеспечивающее понимание учебного материала. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований, (8), 118-121.
  8. Серегин, Г.М. (2008). Диагностика и прогнозирование необходимого уровня понимания учащимися математического материала. Новосибирск: Изд-во НГПУ.
  9. Тюков А.А. (1987). О путях описания психологических механизмов рефлексии. Ладенко, И.С. (ред.) Проблемы рефлексии. (с. 68-75). Новосибирск: Наука.
  10. Колягин, Ю.М., Харьковская, В.Ф. & Гульчевская, В.Г. (1979). О системе учебных задач как средстве развития математического мышления школьников. Соколов, А.В., Пипан, В.В. & Оганесян, В.А. (ред.) Из опыта преподавания математики в средней школе. (с.114-118). Москва: Просвещение.