ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН
ΛΌГOΣ.ONLINE (2020)
Фармацевтичні науки

АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДАЛАРГІНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ COVID-19

PDF HTML
  • Юрій Мартинов,
  • Ірина Куковська
Юрій Мартинов
ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»
Про автора
Ірина Куковська
ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»
Про автора
DOI: https://doi.org/10.36074/2663-4139.11.01
Дата публікації липень 16, 2020
Ключові слова
  • даларгін; COVID-19; гострий респіраторний дистрес-синдром; цитокіновий шторм; ожиріння; гематоенцефалічний бар’єр; антиоксидантна система.
Як цитувати
Мартинов, Ю., & Куковська, І. (2020). АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДАЛАРГІНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ COVID-19. ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН. https://doi.org/10.36074/2663-4139.11.01

Авторське право (c) 2020 Юрій Мартинов, Ірина Куковська

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Анотація

DOI 10.36074/2663-4139.11.01

У статті розглянуто біохімічні властивості та механізми впливу даларгіну – аналогу лей-енкефаліну на організм людини. Встановлено взаємозв’язок між властивостями препарату та патогенетичними механізмами хвороби COVID-19 та її ускладнень. Зроблено висновки стосовно доцільності проведення досліджень з метою вивчення можливості використання препарату в комплексній терапії при лікуванні коронавірусної хвороби.

Переглядів: 19
PDF HTML

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Животова, Е. Ю., Лебедько, О. А., & Тимошин, С. С. (2012). Влияние структурных аналогов лей-энкефалина на процессы синтеза ДНК и свободнорадикальное окисление в слизистой оболочке желудка белых крыс. Дальневосточный медицинский журнал, (1), 109.
  2. Николаев А.В. & Слепушкин В.Д. (2000). Отечественный препарат даларгин и его использование в онкологии (Серия: “Будьте здоровы”), с. 14–16.
  3. An Open Randomized Study of Dalargin Effectiveness in Patients with Severe and Critical Manifestations of SARS-COVID-19. Retrieved from: https://clinicaltrials.gov/ct2/show/study/NCT04346693.
  4. Насонов, Е.Л. (2020). Коронавирусная болезнь 2019 (COVID-19): размышления ревматолога. Научно-практическая ревматология, 58(2), 123-132.
  5. Klok, F.A., Kruip, M., van der Meer, N., Arbous, M.S., Gommers, D., Kant, K.M., Kaptein, F., van Paassen, J., Stals, M., Huisman, M.V., & Endeman, H. (2020). Incidence of thrombotic complications in critically ill ICU patients with COVID-19. Thrombosis research, 191, 145–147. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2020.04.013
  6. Yang, X., Yu, Y., Xu, J., Shu, H., Xia, J., Liu, H., Wu, Y., Zhang, L., Yu, Z., Fang, M., Yu, T., Wang, Y., Pan, S., Zou, X., Yuan, S., & Shang, Y. (2020). Clinical course and outcomes of critically ill patients with SARS-CoV-2 pneumonia in Wuhan, China: a single-centered, retrospective, observational study. The Lancet. Respiratory medicine, 8(5), 475–481. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30079-5.
  7. Васильева, Н. Н., & Брындина, И. Г. (2013). Водный баланс и кровенаполнение легких в условиях введения даларгина при метаболическом стрессе у крыс с различной стресс-резистентностью. Вестник Удмуртского университета. Серия «Биология. Науки о Земле», (3), 078-082.
  8. Маслов, Л.Н., Федорова, Н.А., Дудко, В.А. & Карпов, Р.С. (2003). Антиангинальный и антиатерогенный эффект DAla2-Leu5-Arg6-энкефалина (даларгина). Клин. фармакол. и терапия, 12(4), 80-83.
  9. Gillespie, M.N., Bowdy, B.D., Reinsel, C.N. et al. (1984). Leu-enkephalin provokes naloxone-insensitive pulmonary vasoconstriction. Life Sci., 34(12), 1177-1183.
  10. Hakim, T.S., Grunstein, M.M. & Michel, R.P. (1992). Opiate action in the pulmonary circulation. Pulm. Pharmacol., 5(3), 159-165.
  11. Shimabukuro-Vornhagen, A., Godel, P., Subklewe, M et al. (2018). Cytokine release syndrome. J Immunother Cancer, (6), 56.
  12. Донцов, А. В. (2013). Эффективность даларгина в коррекции цитокинового профиля у больных ИБС и метаболическим синдромом. Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье», (1), 48-51.
  13. Docherty, A.B, Harrison, E.M, Green, C.A, et al. (2020). Features of 16,749 hospitalised UK patients with COVID-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol. medRxiv; https://doi.org/10.1101/2020.04.23.20076042.
  14. Toft-Petersen, A. P., Wulff, J., Harrison, D. A., Ostermann, M., Margarson, M., Rowan, K. M., & Dawson, D. (2018). Exploring the impact of using measured or estimated values for height and weight on the relationship between BMI and acute hospital mortality. Journal of critical care, (44), 196–202.
  15. Ковалева, О.Н., Амбросова, Т.Н. & Ащеулова, Т.В. (2009). Адипокины: биологические, патофизиологические и метаболические эффекты. Внутренняя медицина, 3(15), 18-26.
  16. Dandona, P., Aljada, A., Chaudhuri, A. et al. (2005). Metabolic Syndrome: а Comprehensive Perspective Based on In-teractions Between Obesity, Diabetes, and Inflamma-tion. Circulation, 111(11), 1448-1454.
  17. Fried, S.K., Bunkin, D.A. & Greenberg, A.S. (1998). Omental and subcutaneous adipose tissues of obese subjects release interleukin-6: depot difference and regulation by glu-cocorticoid. J. Clin. Endocrinol. Metab., (83), 847-850.
  18. Ridker, P.M. (2003). Clinical application of C-reactive protein for cardiovascular disease detection and prevention. Circulation, 107(3), 363-369.
  19. Кобалава, Ж.Д., Виллевальде, С.В. & Исикова, Х.В. (2008). Субклиническое воспаление и окислительный ста-тус у больных с нелеченым сахарным диабетом 2-го типа. Артериальная гипертензия, 14(2), 151-161.
  20. Delgado-Roche, L., & Mesta, F. (2020). Oxidative Stress as Key Player in Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus (SARS-CoV) Infection. Archives of medical research, 51(5), 384–387.
  21. Lin, C.W., Lin, K.H., Hsieh, T.H., et al. (2006). Severe acute respiratory syndrome coronavirus 3C-like protease-induced apoptosis. FEMS Immunol Med Microbiol, (46), 375-380.
  22. Таджибова, Л.Т., Астаева, М.Д., Исмаилова, Ж.Г. и др.(2010). Влияние даларгина на свободнорадикальные процессы в крови крыс при умеренной гипотермии. Бюл. экспер. биол. и мед., (9), 271-274.
  23. Cataldi, A. (2010). Cell responses to oxidative stressors. Curr. Pharm. Des., 16(12), 1387-1395.
  24. Сиротин, Б.З., Жмеренецкий, К.В. (2010). Микроциркуляция: влияние лекарственных препаратов. Хабаровск.
  25. Wadman, M., Couzin-Frankel, J., Kaiser, J. & Matacic, C. (2020). How does coronavirus kill? Clinicians trace a ferocious rampage through the body, from brain to toes. Science April 17, 2020.
  26. Мохаммед, М. Т., & Кличханов, Н. К. (2011). Влияние даларгина на активность Na, K-АТФазы мембран синаптосом из коры головного мозга крыс при ишемии и реперфузии. Известия Самарского научного центра Российской академии наук, 13 (1-1), 260-263.
  27. Каленикова, Е.И., Дмитриева, О.Ф., Коробов, Н.В., Жуковский, С.В., Тищенко, В.А. & Виноградов, В.А. (1988). Фармакокинетика даларгина. Вопросы медицинской химии, 34(1), 75-83.
  28. Аляутдин, Р.Н., Кройтер, Й. & Харкевич, Д.А. (2003). Доставка лекарственных препаратов в мозг с помощью наночастиц. Экспериментальная и клиническая фармакология, 66(2), 65-68.
  29. Kreuter, J., Petrov, V.E., Kharkevich, D.A. & Alyaudtin, R.N. (1997). Influence of the type of surfactant on the analgesic effects induced by the peptide dalargin after its delivery across the blood–brain barrier using surfactant-coated nanoparticles. J. Control, (49), 81–87.
  30. Wohlfart, S., Gelperina, S. & Kreuter, J. (2012). Transport of drugs across the blood–brain barrier by nanoparticles. J. Control, (161), 264–273.
  31. Филаретова, Л.П. (2010). Стресс в физиологических условиях. Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова, 96(9), 924–935.
  32. Gasparovic, A.C., Jaganjac, M., Mihaljevic, B. et al. (2013). Assays for the measurement of lipid peroxidation. Methods Mol Biol., (965), 283–296.
  33. Bartolomucci, A., Wookey, P.J., et al. (2005). Social factors and individual vulnerability to chronic stress exposure. Neuroscience biobehavior review, 29(1), 67-81.
  34. Вernatova, I. & Csizmadinova, Z. (2006). Effect of chronic social stress on nitric oxide synthesis and vascular function in rats with family history of hypertension. Life sciences, 78(15), 726-732.
  35. Bradesi, S., Schwetz, I. & Ennes, H.S. (2005). Repeated exposure to water avoidance stress in rats: a new model for sustained visceral hyperalgesia. American Journal of physiology, gastrointestinal and liver physiology, 289(1), 42-53.
  36. Yamamoto, K., Kojima, T., Adachi, T., Hayashi, M., Matsushita, T., Takamatsu, J., Loskutoff, D.J. & Saito, H. (2005). Obesity enhances the induction of plasminogen activator inhibitor‐1 by restraint stress: a possible mechanism of stress‐induced renal fibrin deposition in obese mice. Journal of Thrombosis and Hemostasis, (3), 1495-1502. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2005.01399.x.
  37. Иванова, Л.А., & Украинская, Л.А. (2015). Стрессорное легкое: морфофункциональные изменения и их коррекция. Сибирский медицинский журнал (Иркутск), 138 (7), 68-71.
  38. Розова, Е.В., Середенко, М.М. & Меерсон, Ф.З. (1989). Электронно-микроскопическая характеристика стрессорного легкого. Бюлл. эксперим. биологии и медицины, 58(12), 735-738.
  39. Украинская Л.А. & Васильева, Л.С. (2002). Коррекция даларгином и а-токоферолом стресс-индуцированных нарушений структуры лёгких. Сибирский медицинский журнал (Иркутск), 30(1), 34-38.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають