ΛΌГOΣ.ONLINE (2020)
Політичні науки

ВИВЧЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ: ЯКА З ДВОХ ЇЇ КЛАСИЧНИХ ФОРМ - ЛІБЕРАЛЬНА ЧИ ПРЯМА, КРАЩЕ ПІДХОДИТЬ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КРИЗИ?

Г. Мандра
Саутгемптонський університет
Про автора
Дата публікації серпень 16, 2020
Ключові слова
  • демократична криза, форми демократії у порівнянні, громадянські та політичні права, прямі та ліберальні моделі демократії, громадянське волевиявлення.
Як цитувати
Мандра, Г. (2020). ВИВЧЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ: ЯКА З ДВОХ ЇЇ КЛАСИЧНИХ ФОРМ - ЛІБЕРАЛЬНА ЧИ ПРЯМА, КРАЩЕ ПІДХОДИТЬ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КРИЗИ?. ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН. https://doi.org/10.36074/2663-4139.12.04

Анотація

DOI 10.36074/2663-4139.12.04

Демократія являє собою все більш крихку конструкцію, яка в сучасному ультра глобалізованому політичному середовищі постійно стикається із сукупністю викликів та загроз, як соціальних, так і економічних та змішаних - соціально-економічних. Станом на початок третього десятиліття XXI століття демократія переживає особливо складний період, коли політичні традиції виявляються схильними до систематичного перегляду, спричиненого постійними перетвореннями в сфері громадянських інтересів та цінностей, а також нерегулярними небезпеками, що мають явно глобальне значення, включаючи зростання популізму та триваючу пандемію COVID-19. Концентруючись на умовах сучасної демократичної кризи, дана стаття дає всебічну оцінку прикладній життєздатності двох класичних форм демократії - ліберальної та прямої.

Переглядів: 10

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Hammerstad, A. (2010). Population movement and its impact on world politics. In Beeson, M. & Bisley, N. (Eds.) Issues in 21st century world politics (pp. 238-251). London: Palgrave Macmillan.
  2. Phillips, A. (2010). Transnational terrorism. In Beeson, M. & Bisley, N. (Eds.) Issues in 21st century world politics (pp. 136-149). London: Palgrave.
  3. Wendt, A. (2012). Social theory of international politics. Cambridge: Cambridge University Press.
  4. Berns, W. (1984). In defense of liberal democracy. Washington, DC: Regnery Gateway.
  5. Perry, M. J. (2012). The Political Morality of Liberal Democracy. Cambridge: Cambridge University Press.
  6. Prentoulis, M. & Lasse, T. (2013). Political theory in the square: protests, representation and subjectification. Contemporary Political Theory, 12 (3), 166–184.
  7. Case, W. (2010). Democracy and democratisation. In Beeson, M. & Bisley, N. (Eds.) Issues in 21st century world politics (pp. 93-108). London: Palgrave Macmillan.
  8. Eatwell, R. & Goodwin, M. J. (2018). National populism: the revolt against liberal democracy. London: Penguin Random House UK.
  9. Haskell, J. (2000). Direct democracy or representative government? Dispelling the populist myth. Boulder, Colorado: Westview Press.
  10. Altman, D. (2011). Direct democracy worldwide. Cambridge: Cambridge University Press.
  11. Leduc, L. (2003). The politics of direct democracy: referendums in global perspective. Toronto: University of Toronto Press.
  12. Radaelli, C. (2009). How bureaucratic elites imagine Europe: towards convergence of governance beliefs? Journal of European Public Policy, 16(7), 971–989.
  13. Dryzek, J. (2009). Democratization as deliberative capacity building. Comparative Political Studies, 42(11), 1379–1402.
  14. Della, P.D. (2013). Can democracy be saved? Cambridge: Polity.