ΛΌГOΣ.ONLINE (2020)
Географічні науки

РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА РЕЛЬЄФУ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Ірина Оленич
Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
Про автора
Дата публікації: січень 11, 2020
Ключові слова
  • Карпатський національний природний парк, туризм, рекреаційна оцінка рельєфу, морфометричні карти
Як цитувати
Оленич, І. (2020). РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА РЕЛЬЄФУ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ). ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН. https://doi.org/10.36074/2663-4139.05.02

Анотація

Охарактеризовано Карпатський національний природний парк як поліструктурну одиницю. Мета парку полягає не лише у збереженні природної,  історико-культурної спадщини народу,  але й в управлінні рекреаційною (туристичною) діяльністю, зокрема відвідуванням території. Він є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітнім, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що створена з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Проаналізовано літературні і фондові матеріали щодо геологічної будови й геоморфологічних особливостей території розташування Карпатського НПП та подано головні риси його рельєфу. З використанням функціональних можливостей програми ArcGis, шляхом оцифрування топографічних карт масштабу 1:100 000, укладено тривимірну модель рельєфу та серію морфометричних карт (вертикального і горизонтального розчленування рельєфу, крутизни земної поверхні), за якими охарактеризовано особливості рельєфу природоохоронної установи.  Використовуючи методику оцінки рельєфу А.В. Бредіхіна здійснено функціональну рекреаційну оцінку рельєфу КНПП. Згідно з методикою, для кожного виду оцінок присвоєно бальну шкалу на основі значень морфометричних показників. Отримані бали внесено до зведеної таблиці та за переважанням балів, визначено придатність території для відповідного виду рекреаційної діяльності. За результатами оцінювання визначено, що придатні для потреб лікувально-оздоровчого туризму ландшафтні місцевості середньогір’я та низькогір’я, а найменш придатними виявились високогір’я. Найбільш придатними для потреб спортивного туризму є висотні місцевості альпійсько-субальпійського та субальпійського високогір’я; це території, які пристосовані для катання на гірських лижах та  сноуборді.

Переглядів: 14

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Бредихин, А. В. (2004). Рельеф как рекреационное условие и ресурс туризма. Вестник Московского университета: Серия 5. География, (4).
  2. Клапчук, В. М. (2000). Терасовий комплекс долини Верхнього Пруту. Національні природні парки: проблеми становлення та розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (с. 132-139), м. Яремче, Україна.
  3. Мельник, А. В. (1999). Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Львів.
  4. Геренчук, К. І. (ред.). (1968). Природа Українських Карпат. Львів: Вид-во Львів. ун-ту.
  5. Українська лісовпорядна експедиція. (2003). Проект організації території Карпатського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів. (Т.1). Ірпінь.
  6. Стойко, С. М., Мілкіна, Л. І. & Тасєнкевич, Л. О. (1995). Природа Карпатського національного парку. Київ: Наук.думка.