МОДАЛЬНІСТЬ ЯК СЕМАНТИЧНА КАТЕГОРІЯ У АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
PDF

Ключові слова

модальність, мовленнєва категорія, диктум, модус, модальне слово, модальне дієслово, науковий дискурс.

Як цитувати

Різванли , Н. (2021). МОДАЛЬНІСТЬ ЯК СЕМАНТИЧНА КАТЕГОРІЯ У АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ. ГРААЛЬ НАУКИ, (8), 221-224. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.42

Анотація

Статтю присвячено проблемі визначення категорії модальності у англомовному науковому дискурсі. Поняття модальності зародилося в царині філософії та поступово перейшло до мовознавства. Модальність у мовознавстві є однією з мовленнєвих категорій, яка знаходить вираження на різноманітних рівнях мови (морфологічному, синтаксичному, інтонаційному). Семантична категорія модальності передає відношення мовця (автора) до змісту його висловлювання, цільової настанови, відношення змісту висловлювання до дійсності. Модальність може мати значення ствердження, наказу, побажання, припущення, достовірності, реальності чи нереальності. Функцію модальності можна реалізувати за допомогою слів мови, наміру, почуттів, таких як: замовляти, бути вірним, розглядати, припускати, просити, відчувати, любити, мати, здаватися. Ці дієслова різні за своїм початком значення, але вони рівні за змістом коментаря і в основному розрізняються за ступенем впевненості мовця (автора). Категорію модальністі як конструкцію мови можна виразити як модальними дієсловами, так і модальними структурами. До модальних дієслів в англійській мові належать: can (could), may (might), must, should, would, ought, shall, will, be able, need, dare. До модальних структур в англійській мові належать структури типу: to be + Infinive, to have + Infinitive. Модальність англійських дієслів можна класифікувати як лексичні, лексико-граматичні, фонетичні та граматичні категорії. Дослідження особливостей мовленнєвої реалізації словесних засобів в науковому дискурсі виражаються категорією модальності як співвідносним поняттям. Особливістю наукового дискурсу в англійській мові є вираження наукових понять, категорій та гіпотез. Дана обставина відповідає головному комунікативному завданню спілкування наукової спільноти. Ціллю наукового дискурсу є виявлення, опис та інтерпретація наукових даних, закономірностей, оцінка результатів дослідження, формулювання висновків, рекомендацій, положень, підходів тощо. Науковий дискурс спрямований на епістеміку задля вираження мовцем (автором) різного ступеня відповідальності за обґрунтованість стверджень, положень за особистий погляд на різні явища, що ним досліджуються. Характеристиці модальності у англомовному науковому дискурсі притаманні особливі ознаки, реалізації яких присвячена дана стаття.

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.42
PDF

Посилання

Ahmad, J. (2012). Stylistic Features of Scientific English: A Study of Scientific Research Articles. English Language and Literature Studies. (2), 47–55. https://doi.org/10.5539/ells.v2n1p47

Кротков, Е. А. (2010). Научный дискурс. Современный дискурс-анализ, (2), 4-18. Вилучено із: http://discourseanalysis.org/ada2_1.pdf

Маслова, Т.Б. (2012). Типологія наукового дискурсу в сучасній мовознавчій парадигм. Англістика та американістика, (10), 39-43.

Webster’s Desk Dictionary of the English Language. (1990). N.Y.: Portland House.

Palmer, F. R. (2001). Mood and Modality. Cambridge University Press.

Razib Obaid, Hui Xiong, Sven Augustin, Kirsten Schnorr, Utuq Ablikim, Andrea Battistoni, Thomas J. A. Wolf, René C. Bilodeau, Timur Osipov, Kirill Gokhberg, Daniel Rolles, Aaron C. LaForge, and Nora Berrah. (2020). Intermolecular Coulombic Decay in Endohedral Fullerene at the 4 d → 4 f Resonance. Phys. Rev. Lett. (124), 113002. http://dx.doi.org/10.1103/PhysRevLett.124.113002

U.S. Department of Energy. (2020) Department of Energy Hydrogen Program Plan. DOE/EE-2128. https://www.hydrogen.energy.gov/pdfs/hydrogen-program-plan-2020.pdf

John R. Reisel. (2021). Principles of Engineering Thermodynamics. (Second Edition, SI Edition). Cengage Learning.

Silk, A. (2017). How to embed an epistemic modal: Attitude problems and other defects of character. Philosophical Studies. (174), 1773-1799. https://doi.org/10/1007/S11098-016-0827-8

Martin J. Wieczorek, Uwe Naujoks, Bob Bartlett. (2002). Business Continuity: IT Risk Management for International Corporations. Springer. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-56005-7

Syeda T. Ahmed,1 Lyndsey Craven,1 Oliver M. Russell,1 Doug M. Turnbull,1,2 and Amy E. Vincent 1,2. (2018). Diagnosis and Treatment of Mitochondrial Myopathies. Neurotherapeutics. (15), 943-953. http://dx.doi.org/10.1007/s13311-018-00674-4

R. L. Shelton1, J. W. Kruk1, E. M. Murphy2, B. G. Andersson1, W. P. Blair1, W. V. Dixon1, J. Edelstein3, A. W. Fullerton1, C. Gry4,5, J. C. Howk1. (2001). Observations of O VI Emission from the Diffuse Interstellar Medium. The Astrophysical Journal. (560), 730-741. https://doi.org/10.1086/322478

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


| Переглядів: 22 | Завантажень: 9 |