ПОНЯТТЯ «РЕЗИЛЕНТНІСТЬ» У ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Серия: Мастера психологии. Изд. 3-е. СПб.: Питер, 2016. 288 с.

Быстрова Н.В., Дереча И.И., Мамонтова Т.С, Панфилова О.В., Селиванова О.А. Изучение феномена резильентности: проблемы и перспективы. Мир науки педагогика и психология. 2020. № 3. Т. 8. С. Режим доступу: https://mir-nauki.com/PDF/04PSMN320.pdf.

Леонтьев Д. Многоуровневая модель взаимодействия с неблагоприятными обстоятельствами: от защиты к изменению. Материалы III Международной научно-практической конференци. 2013. Т. 1. С. 258 – 261.

Мадди С. Теория личности: сравнительный анализ. СПб.: Речь, 2002. 539 с.

Нагнибеда О.М. Разграничение понятий жизнестойкости, резилентности и стрессоустойчивости в условиях информационного общества. Збірник матеріалів vі Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Наукова молодь – 2018”. 2018. С. 100 – 106.

Психологическая резилентность. Общая психология. 2021. URL: https://psyweb.global/database/knowledge/article-164-psihologicheskaya-rezilentnost.

Ушаков К.М. Новое слово резильентность. Директор школы. 2016. № 7. С. 2 – 3.

Хамініч О.М. Резільєнтність: життєстійкість, життєздатність або резільєнтність? Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. № 6. Т. 2. С. 160 – 165.

Rutter M. Resilience in the face of adversity. British Journal of Psychiatry. 1985. V. 147. P. 598 – 611.

Werner E. Risk, resilience, and recovery: perspectives from the Kauai longitudinal study. Development and Psychopathology.1993. V. 5. P. 503 – 515.

Maddi S.R. On hardiness and other pathways to resilience. American psychologist. 2005. V. 60. № 3. P. 261 – 262.

Richardson G.E. The metatheory of resilience and resiliency. Journal of clinic psychology. 2002. 58 (3). P. 307 – 321.