ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНЦЕПТ ЛЮДИНА

Abstract

У роботі розглянуто поняття концепту як лінгвокультурного утворення, акцентовано на тісних зв’язках лінгвокультурного концепту та певного соціуму, з його унікальними світобаченням, духовними цінностями, культурою, мовою. Зазначено, що, з огляду на антропоцентричність сучасних лінгвістичних дисциплін, найбільш актуальним постає студіювання лінгвокультурного концепту людина. Основні поняттєві параметри й ознаки концепту людина виокремлено методом аналізу однойменних лексикографічних дефініцій – з тлумачного, філософського, психологічного, асоціативного, соціологічного, символьного, культурологічного словників. Зазначений концепт кваліфікує людину як природно-соціальну істоту, що має свідомість і мову, здатна мислити, продуктивно працювати, еволюціонувати, створюючи власну історію та національну культуру.

Downloads

Download data is not yet available.

| Views: 27 | Downloads: 37

Author Biography

Ірина Гарбера, Донецький національний університет імені Василя Стуса

кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології

References

Андерш, Й. (1994). Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки. Київ: Наукова думка.

Бацевич, Ф. (2007). Словник термінів міжкультурної комунікації. Київ: Довіра.

Бусел, В. (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун».

Бутенко, Н. (1979). Словник асоціативних норм української мови. Львів: Вища школа, видавництво при Львівському університеті.

Воркачев, С. (2001). Лингвокультурология, языковая личность, концепт. Становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки, (1), 64-72.

Воркачев, С. (2002). Методологические основания лингвоконцептологии. Теоретическая и прикладная лингвистика, (3), 79-95.

Воркачев, С. (2005). Постулаты лингвоконцептологии. Антология концептов, (1), 10-13.

Гіптерс, З. (2006). Культурологічний словник-довідник. Київ: ВД «Професіонал».

Голубовська, І. (2004). Етнічні особливості мовних картин світу. Київ: Логос.

Докаш В. (ред.). (2012). Соціологія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т.

Жайворонок, В. (2004). Етнолінгвістика в колі суміжних наук. Мовознавство, (5-6), 23-32.

Івченко, А. (2002). Тлумачний словник української мови. Харків: «ФОЛІО».

Калашник В. (ред.). (2005). Тлумачний словник української мови. Харків: Прапор.

Карасик, В. & Слышкин, Г. (2005). Базовые характеристики лингвокультурных концептов. Антология концептов, (1), 10-13.

Колесов, В. (2004). Концепт культуры: образ – понятие – символ. Слово и дело: из истории русских слов. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та.

Коцур В. (ред.). (2015). Енциклопедичний словник символів культури України. Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М.

Маслова, В. (2011). Введение в когнитивную лингвистику. Москва: Флинта.

Піча, В. (2016). Соціологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття. Львів: Магнолія 2006.

Синявський, В. (2007). Психологічний словник. Київ: Наук. світ.

Степанов, О. (2006). Психологічна енциклопедія. Київ: «АКАДЕМВИДАВ».

Степанов, Ю. (2004). Константы: Словарь русской культуры. Москва: Академический Проект.

Шапар, В. (2004). Психологічний тлумачний словник. Харків: Прапор.

Шинкарук В. (ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис.

Published
2020-05-28